До уваги вихователів!

Поради для вихователів 

ОРГАНІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  ДІТЕЙ В ЗДО

Дошкільний вік вважається періодом розквіту дитячої пізнавальної активності. У новій редакції Базового компонента дошкільної освіти в освітній лінії “Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі” зазначено, що проявами такої активності є інтерес дитини до довкілля та самої себе; активне сприймання предметів, об’єктів, людей, подій.

Основні прояви пізнавального інтересу старших дошкільнят

— Надання переваги певному виду діяльності.

— Виникнення запитань пізнавального характеру.

— Бажання поповнити знання про предмети, явища навколишньої дійсності.

— Намагання робити висновки з власних спостережень.

— Реагування дитини на успіх чи невдачу в діяльності.

— Увага, зосередженість у процесі діяльності.

— Бажання залучити інших дітей до улюбленої справи, поділитися з ними результатами своїх спостережень.

— Зовнішні прояви (інтонація, міміка, жести).

— Прагнення самостійно включитися в діяльність, яка зацікавила.

Розвиток пізнавального інтересу прямо залежить від кількості, якості та характеру інформації, знань, які отримує дитина, а також від способу їх подачі дорослими (вихователями, батьками).

Тож дорослим (вихователям, батькам) не варто дратуватися через те, що дошкільник докучає їм одним і тим самим запитанням, а треба терпляче повторювати відповідь, аж поки вона не задовольнить дитину.

Важливий показник розвитку пізнавального інтересу й пізнавальної активності дошкільнят — їхні запитання. Сучасні психологічні дослідження показали, що запитання, які найчастіше ставлять діти, можна згрупувати за такими основними типами.

УМОВИ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ

Зауважимо: більшою чи меншою мірою умови, які сприяють розвитку пізнавальної діяльності дошкільнят, викладено у Базовому компоненті дошкільної освіти та чинних програмах і методичних рекомендаціях до них, але, як показує практика, педагоги не часто виконують їх усі. Назвемо ці умови:

— Побудова освітнього процесу за особистісно орієнтованою моделлю взаємодії педагога з дітьми. (Одна з об’єктивних причин, що заважає виконанню цієї умови, — надмірна кількість дітей у групі, але без особистісно орієнтованої взаємодії не може бути й мови про сучасне виховання дітей).

— Надання дітям свободи вибору діяльності та способів дій, гарантування права на помилку під час самостійного пошуку розв’язку.

— Надання дошкільнятам можливості задіювати здобуті ними знання та судження у процесі освоєння нового матеріалу.

— Повага до ідей і думок вихованців, уникнення негативної оцінки їхньої інтелектуальної діяльності, забезпечення терплячої емоційної підтримки та уваги.

— Мотивація благополуччя через створення ситуації успіху, підвищення оцінки дитини у власних очах та очах однолітків і дорослих, прищеплення “смаку” до успіху.

— Залучення дітей до колективного, групового та індивідуального пошуку, нестандартних підходів до розв’язання завдань, оригінальних прийомів та способів дій через ігрову інтелектуально-творчу діяльність.

— Ефективність організації пізнавальної діяльності можна підсилити застосуванням різних методів і прийомів. Розглянемо їх.

— Створення вихователем проблемних, пошукових та евристичних (що передбачають відкриття) ситуацій.

— Ініціювання самостійних відкриттів дітей.

— Постановка запитань причинно-наслідкового характеру та запитань, що спонукають до розмірковування.

— Колективне розмірковування, інтелектуальне співробітництво.

— Спонукання дітей до постановки проблемних запитань.

— Спільне з дорослими та самостійне дитяче експериментування.

— Розв’язування винахідницьких завдань.

— Виконання дітьми цікавих індивідуально — творчих завдань на ігровому матеріалі.

МЕТОДИ І ПРИЙОМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Швидкий темп життя сучасної сім’ї позначився негативно і на трудовій діяльності дітей. Батьки, які постійно поспішають, не бажають чекати, поки дитина сама вмиється, вдягнеться, застелить ліжко, розчеше волосся, застібне гудзики чи зашнурує черевики. Звичайно, дорослий сам зробить усе швидше, але… Чого тоді варті розмови про несамостійність дитини?

Учителі початкових класів усе частіше скаржаться на несамостійність першокласників — як тих, які відвідували дитячий садок, так і тих, які виховувались у домашніх умовах. Несамостійність з часом переростає у неохайність та недбалість, стає перешкодою до успішної соціалізації дітей в умовах школи.

З огляду на це дорослі мають стимулювати, а не стримувати самостійність дітей на етапі дошкільного дитинства, особливо щодо самообслуговування: підтримувати зусилля дітей, давати позитивну оцінку за результатами цього виду праці. Негативне ставлення дітей дошкільного віку до праці із самообслуговування — результат педагогічних помилок дорослих.

ГЕНДЕРНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Питання гендерного виховання починаючи з раннього віку є невід’ємною частиною усіх видів діяльності дітей. На заняттях з різних розділів програми, під час образотворчої, трудової та ігрової діяльності діти засвоюють загальноприйняті норми поведінки, зміст і особливості виконання певних соціально-статевих ролей.

Починаючи з середньої групи з дітьми варто проводити спеціально організовані заняття, спрямовані на реалізацію завдань гендерного виховання, адже діти п’ятого року життя вже мають деякі уявлення про особливості соціальних взаємовідносин між жінками і чоловіками.

Роботу з гендерного виховання слід проводити комплексно, використовуючи різні методи, спеціально підготовлені та природні ситуації, що виникають у процесі життєдіяльності.

Основними формами роботи з дітьми у цьому напрямі є:

• організовані заняття — групові та індивідуальні;
• етичні бесіди;
• проблемні ситуації;
• прогнозування життєво значимих ситуацій;
• ігри;
• ситуації спілкування з дітьми;
• прогулянки, екскурсії;
• театралізовані розваги;
• самостійна діяльність дітей.

Усю роботу з гендерного виховання дітей дошкільного віку потрібно здійснювати, дотримуючись таких принципів:

• активності — використання будь-яких ситуацій у житті дитини для формування у неї правильних установок щодо своєї статі і вироблення відповідної рольової поведінки;
• реалістичності — формування реалістичного розуміння статевої диференціації;
• адресності — врахування не лише статі і віку дитини, а й її психічного та фізичного розвитку, соціального і культурного рівня;
• неперервності — послідовне врахування накопичених знань і соціального досвіду дитини, починаючи з раннього дитинства;
• правдивості — надання максимально правдивої інформації з урахуванням віку дитини та можливостей розуміння цієї інформації;
• довіри — базування відносин між дитиною та педагогом на довірі, яка можлива лише за умови серйозного ставлення

Створення ігрових куточків для хлопчиків і дівчаток

Дуже важливим аспектом роботи з гендерного виховання дітей є створення відповідного предметно-розвивального середовища, яке є умовою прояву статево-рольової поведінки дітей, стимулює їх до вираження у повсякденні свого чоловічого чи жіночого образу.

Створюючи предметно-ігрове розвивальне середовище у групі дошкільного закладу, обов’язково слід подбати про осередки, у яких граються разом і дівчатка, і хлопчики. Тут розміщують атрибути до сюжетно-рольових ігор «Сім’я», «Магазин», «Поліклініка», «Бібліотека», «Лікарня» тощо. Разом з тим у групах для дітей старшого дошкільного віку вихователі, мають створити окремі, спеціально оформлені та обладнані куточки для дівчаток та хлопчиків).Саме у віці п’яти — семи років діти під час ігрової діяльності починають групуватися за статевим принципом.

Такий «розподіл» дітей, з одного боку, сприяє формуванню жіночності у дівчаток і мужності у хлопчиків, а з іншого — підводить їх до розуміння необхідності спільних ігор.

Орієнтовне обладнання куточка для дівчаток

• Шафа, сундучок або валіза з елементами жіночого одягу, головними уборами, аксесуарами.
• Шкатулка з прикрасами: кліпси, намисто, браслети, ланцюжки, каблучки тощо.
• Прикраси для волосся: банти, стрічки, «резинки», шнурочки тощо.
• Іграшкові гребінці, масажні щітки, перуки, фен.
• Різноманітні окуляри, окуляри-маски.
• Велике дзеркало, маленькі дзеркальця.
• Штучні квіти, декоративне пір’я, віночки.
• Картонні ляльки, для яких дівчата готують «гардероб» — малюють, розмальовують і вирізують предмети одягу.
• Приладдя для вишивання: клаптики тканини, канва, муліне, п’яльця, зразки вишивок, рамки, ґудзики, штучні камінці, намистинки.
• Приладдя для макраме: подушка із закріпленими шнурами, зразки макраме.
• Приладдя для в’язання: клубки ниток, зразки.
• Приладдя для складання букетів: підставки, вазочки, штучні квіти, гілки, сухі квіти, пір’я.
• Мікрофон.
• Бібліотечка: енциклопедія для дівчаток, журнали мод, буклети з реклами косметики, парфумерії, рецепти страв.

Орієнтовне обладнання куточка для хлопчиків

• Елементи чоловічого одягу (жилетки, метелики, підтяжки тощо), головні убори (фуражки, безкозирки, пілотки, бейсболки, шоломи, каски) та аксесуари (окуляри, барсетки, рукавички).
• Іграшкові бритви, пінка для бриття, одеколон тощо.
• Велике дзеркало.
• Мобільні телефони, годинники наручні.
• Накопичувачі для візиток, візитки.
• Палатка, рюкзак, фляжка, бінокль, компас.
• Спортивні атрибути — гантелі, гирі, еспандери, груша та рукавиці для боксу.
• Верстачок.
• Інструменти: викрутка, молоток, лінійка, олівець, цвяхи, лобзик, тиски тощо.
• Дерев’яні брусочки, шматочки фанери, фольга, котушки тощо.
• Бібліотечка: енциклопедія для хлопчиків, журнали та каталоги про транспорт, спорт, подорожі, інструменти.

Особливо важливо!

Обладнання для куточків треба ретельно підбирати і регулярно оглядати, щоб воно не становило загрози для здоров’я дітей.

Обладнання багаторазового використання слід систематично обробляти відповідно до санітарно-гігієнічних вимог.

Зіпсовані атрибути слід ремонтувати або вилучати з користування.

Літнє оздоровлення дітей дошкільного віку

ЧЕРВЕНЬ

Загартування й оздоровлення дітей молодшого дошкільного віку

— ранковий прийом дітей на свіжому повітрі, ранкова гімнастика;

— повітряні ванни:

— денний сон у добре провітреному приміщенні;

— прогулянки на свіжому повітрі;

— вмивання прохолодною водою впродовж дня;

— полоскання ротової порожними відварами трав;

— обливання стоп ніг водою;

— масаж біологічно активних точок долонь за допомогою горіхів, каштанів тощо.

Загартування й оздоровлення дітей середнього дошкільного віку

— ранковий прийом дітей на свіжому повітрі, ранкова гімнастика;

— повітряні ванни з використанням вправ;

— денний сон у добре провітреному приміщенні;

— прогулянки на свіжому повітрі: вмивання прохолодною водою впродовж дня;

— полоскания ротової порожними відварами трав;

— ходьба по сольових доріжках;

— самомасаж  ясен  —  слід розпочинати  від  центру  щелепи,  а потім поступово розводити пальці в різні боки. На верхній частині шелепи масують зверху вниз, на нижнїй — знизу вверх. Крім того, використовується масування й коловими рухами: зранку — за годинниковою стрілкою, ввечері — проти неї. Тиск на слизову оболонку повинен бути безболісним, зранку — більш інтенсивним, увечері — менш інтенсивним. Тривалість процедури — 5-7 хв. Краще робити самомасаж після чистки зубів і полоскання рота.

Загартування й оздоровлення дітей старшого дошкільного віку

— денний сон з доступом свіжого повітря;

—  ранковий прийом дітей на свіжому повітрі, ранкова гімнастика;

—  контрастні повітряні ванни;

—  прогулянки на свіжому повітрі;

—  вмивання прохолодною водою впродовж дня;

—  полоскання ротової порожними відварами трав;

—  обтирання вологою рукавичкою.

—  масаж стоп ніг відіграє особливо важливу роль для здоров’я людини, тому  що  на стопі  проектуються  практично  всі  внутрішні  органи  (серце, шлунок, легені, хребет, нирки тощо).

Для проведения масажу слід сісти на килим і спочатку розтирати пальці і стопу лівої, а потім правої ноги.

ЛИПЕНЬ

Загартування й оздоровления дітей молодшого дошкільного віку

— ранковий прийом дітей на свіжому повітрі, ранкова гімнастика;

— денний сон у добре провітреному приміщенні;

— повітряні ванни;

— прогулянки на свіжому повітрі;

— вмивання прохолодною водою впродовж дня:

— полоскания ротової порожнини відварами трав;

— обливання стоп ніг водою;

— масаж біологічно активних тонок стоп ніг за допомогою горіхів, каштанів тощо.

Загартування й оздоровлення дітей середнього дошкільного віку

— ранковий прийом дітей на свіжому повітрі, ранкова гімнастика;

— повітряні ванни з використанням вправ;

— денний сон у добре провітреному приміщенні;

— прогулянки на свіжому повітрі;

— вмивання прохолодною водою впродовж дня;

— полоскання ротової порожнини відварами трав;

— ходьба по сольових доріжках:

—  масаж вушної раковини — розпочинається з погладжування зверху вниз, ззаду і попереду вушної раковини, потім слід перейти до легкого розминання: вушна раковина захвачується подушечками першого і третього-четвертого пальців та розминається до тих пір, поки шкіра злегка не почервоніє. Потім вуха треба загнути вперед спочатку мізинцями, потім усіма іншими пальцями, притиснути вушні раковини до голови и відпустити. Повторения вправи кілька разів підвищує гнучкість вушних раковин, що сприяє зміцненню здоров’я.

Кінчиками великого і вказівного пальців треба захватити мочки вух і відтягнути їх униз. Вправа повторюється 5-6 разів і є корисною для профілактики та лікування захворювань горла, ротової порожнини.

Великі пальці слід увести в слуховий прохід, а вказівними притиснути виступ вушної раковини, який слід притискувати і повертати впродовж 30-40 с. Вправа сприяє стимулюванню функції надниркових залоз, зміцнює слизові оболонки носа, горла тощо.

Загартування й оздоровления дітей старшого дошкільного віку

— ранковий прийом дітей на свіжому повітрі, ранкова гімнастика;

— контрастні повітряні ванни;

— денний сон з доступом свіжого повітря;

— прогулянки на свіжому повітрі;

— вмивання прохолодною водою впродовж дня;

— елементи пісочної терапії з використанням води, дрібних іграшок.

— полоскання ротової порожнини відварами трав;

— обтирання вологого рукавичкою;

— елементи пісочної терапії з використанням води, дрібних іграшок.

СЕРПЕНЬ

Загартування й оздоровлення дітей молодшого дошкільного віку

— ранковий прийом дітей на свіжому повітрі, ранкова гімнастика; повітряні ванни;

— денний сон у добре провітреному приміщенні;

— прогулянки на свіжому повітрі;

— вмивання прохолодною водою впродовж дня;

— полоскання ротової порожнини відварами трав;

— обливання стоп ніг водою;

— точковий масаж за А.О.Уманською.

Загартування й оздоровлення дітей середнього дошкільного віку

— ранковий прийом дітей на свіжому повітрі, ранкова гімнастика;

— повітряні ванни з використанням вправ;

— денний сон у добре провітреному приміщенні:

— прогулянки на свіжому повітрі;

— вмивання прохолодною водою впродовж дня;

— полоскання ротової порожнини відварами трав;

— ходьба сольовими доріжками,

-масаж кистей рук — доцільно проводити двічі на день: під час ранкової гімнастики і денним сном.

Під час самомасажу кистей рук уранці застосовуються такі прийоми:

— розтирання;

— розминання кистей;

— поплескування долонями;

— масаж кінчиків пальців.

Масаж починають із великого пальця лівої кисті і по черзі масажують усі пальці від кінчиків до основи, розтираючи їх до стійкого відчуття тепла. Розтирання долонь і тильної поверхні проводиться за допомогою рухів, які застосовуються під час миття рук.

Під час самомасажу перед денним сном діти, лежачи на ліжках, масажують зап’ястя круговими рухами вліво й вправо, захоплюючи правою рукою ліве зап’ястя, а потім, навпаки, — лівою праве. Це сприяє загальному розслабленню й більш швидкому і спокійному засинанню дитини.

Загартування й оздоровлення дітей старшого дошкільного віку

— ранковий прийом дітей на свіжому повітрі, ранкова гімнастика;

— контрастні повітряні ванни;

— денний сон з доступом свіжого повітря;

— прогулянки на свіжому повітрі;

— вмивання прохолодною водою впродовж дня;

— полосканиня ротової порожнини відварами трав;

— обтирання вологою рукавичкою;

—  вправи для розвитку дрібних м’язів руки з нитками і мотузками, з природним і підручним матеріалом, з іграшками, з використанням матеріалу для малювання, ліплення, конструювання.